Перейти до вмісту
Закордон

Декларація доходів (IRPEF) в Італії для українців: хто зобов'язаний подавати і як це зробити

Ключові факти

  • Які ставки та пороги прибуткового податку (IRPEF) в Італії?

    23% до €28 000; 33% від €28 000 до €50 000; 43% понад €50 000 (2026 р.)

    Agenzia delle Entrate / Ministero dell'Economia e delle Finanze

  • Яка середня зарплата в Італії?

    1780 EUR/міс.
  • Яка мінімальна зарплата в Італії?

    1200 EUR/міс.

    В Італії немає законодавчо встановленої мінімальної зарплати. Мінімальні ставки визначаються секторальними колективними договорами (CCNL — Contratti Collettivi Nazionali di Lavoro); таких договорів налічується близько 992. Значення ~1 200 EUR/міс. є індикативним орієнтиром: це мінімальна тарифна ставка для найнижчого рівня кваліфікації у найменш оплачуваних секторах (вивезення відходів, готельно-ресторанний бізнес, роздрібна торгівля, 2026 р.). Реальний мінімум суттєво залежить від галузі, посади та регіону. Фактична сума на руки буде нижчою через податки та соціальні внески.

  • Які внески до INPS платять роботодавець і працівник з protezione temporanea в Італії?

    Роботодавець: ~29–32% від брутто-зарплати (INPS IVS + інші внески) + INAIL 0,3–4%. Працівник: ~9–10% від брутто (утримуються роботодавцем). Загальне навантаження роботодавця — близько 45–55% понад брутто-зарплату.

    INPS — Istituto Nazionale della Previdenza Sociale

    Джерело: Portale INPS — schede informative Перевірено: 24 червня 2026 Чернетка

    Точні ставки IVS залежать від категорії роботодавця (artigiani, commercianti, industria тощо) і встановлюються INPS щорічно. Наведені діапазони відповідають загальнозастосовним ставкам для найманих працівників у приватному секторі у 2026 р. (за даними employsome.com, підтвердженими структурою INPS). Для точних ставок за конкретним CCNL слід перевіряти на inps.it або у CAF/patronato. Працівники з protezione temporanea прирівнюються до звичайних найманих працівників — ніяких спеціальних знижених ставок немає.

Більшість найманих працівників в Італії взагалі не подають декларацію доходів самостійно — за них податок вже утримує роботодавець (sostituto d’imposta) щомісяця із зарплати. Але є ситуації, коли декларацію (dichiarazione dei redditi) подати зобов’язані і наймані працівники. Нижче — ставки IRPEF, хто повинен подавати декларацію, яку форму обирати і в які строки.

Ставки IRPEF

Прибутковий податок з фізичних осіб (IRPEF — Imposta sul Reddito delle Persone Fisiche) в Італії на 2026 рік має прогресивну шкалу з трьох сходинок:

Річний дохідСтавка
до €28 00023%
€28 000 – €50 00033%
понад €50 00043%

Для платників із доходом понад €200 000/рік знижена ставка другого щабля (33%) «стерилізується» — фактично застосовується 35%.

Окрім національного IRPEF, стягуються місцеві надбавки:

  • addizionale regionale — регіональна, зазвичай 1,23–3,33% залежно від регіону;
  • addizionale comunale — муніципальна, зазвичай 0–0,9%.

Ці надбавки не входять до базової шкали IRPEF і встановлюються окремо кожним регіоном/муніципалітетом.

Хто НЕ зобов’язаний подавати декларацію

Найманий працівник (lavoratore dipendente) чи пенсіонер звільнений від подання декларації, якщо протягом року він:

  • отримував дохід лише від одного роботодавця, який є податковим агентом (sostituto d’imposta) і вже утримав та перерахував весь належний податок;
  • або працював у кількох роботодавців послідовно, і останній роботодавець провів річний перерахунок (conguaglio) доходів від попередніх робіт;
  • не має інших оподатковуваних доходів (оренда, самозайнятість, дохід з-за кордону тощо) понад встановлені пороги.

Також не подають декларацію особи із загальним річним доходом до €3 000 (без урахування доходу від основного житла), а також ті, хто отримує лише дохід від найманої праці чи пенсії до €7 500 (при повних 365 днях зайнятості й утриманому податку), або лише пенсію до €7 000.

Обов’язок подати декларацію зберігається, якщо регіональна чи муніципальна надбавка не була (повністю) утримана роботодавцем, або якщо валовий податок до сплати перевищує €10,33 після застосованих відрахувань.

Хто зобов’язаний подавати декларацію

Наймана особа повинна подати декларацію самостійно, якщо протягом року вона:

  • працювала одночасно (не послідовно) у кількох роботодавців, і жоден із них не провів повний перерахунок;
  • має дохід від самозайнятості чи partita IVA;
  • отримує дохід від оренди нерухомості чи інших джерел понад неоподатковувані пороги;
  • отримувала дохід з-за кордону, що підлягає декларуванню в Італії (актуально для тих, хто зберігає доходи в Україні і є податковим резидентом Італії — див. розділ про резидентство нижче);
  • не має права попросити роботодавця про річний перерахунок з інших причин.

Modello 730 чи Redditi PF

В Італії є дві основні форми декларації:

  • Modello 730 — спрощена форма для найманих працівників і пенсіонерів. Дозволяє подати декларацію через роботодавця, CAF (центр податкової допомоги) або кваліфікованого фахівця; повернення переплати приходить швидше (як правило, вже в зарплаті).
  • Modello Redditi PF — обов’язкова форма для самозайнятих, власників partita IVA (включно з тими, хто на regime forfettario), нерезидентів та осіб зі складнішою структурою доходів.

Обидві форми доступні також у попередньо заповненому вигляді (precompilata) на порталі Agenzia delle Entrate за умови входу через SPID, CIE або CNS.

Строки подання (декларація за 2025 рік, у 2026 році)

Форма / спосібСтрок
Modello 730до 30 вересня 2026
Modello Redditi PFдо 31 жовтня 2026
Redditi PF, нерезиденти без електронного подання (поштою)до 30 листопада 2026

Точні дати щороку можуть трохи зміщуватись — актуальний календар публікує Agenzia delle Entrate.

Податкове резидентство і Україна

Особа вважається податковим резидентом Італії, якщо протягом більшої частини року (не менше 183 днів, 184 у високосному) виконується хоча б одна з умов: вона зареєстрована в анаграфі населення (anagrafe), має в Італії доміциль (центр життєвих і економічних інтересів) або фактично проживає в Італії більшу частину року.

Для багатьох українців із protezione temporanea, які щойно приїхали або зберігають основні джерела доходу в Україні, статус податкового резидента визначається індивідуально — залежно від тривалості перебування і фактичних життєвих зв’язків. Якщо резидентство встановлено в Італії, декларувати потрібно й доходи, отримані за кордоном.

Італія та Україна мають чинну угоду про уникнення подвійного оподаткування — той самий дохід не повинен оподатковуватись двічі в обох країнах. У складних випадках (дохід одночасно в Італії та Україні, зміна резидентства протягом року) варто звернутись до CAF, patronato або податкового консультанта (commercialista).

Корисні посилання