Перейти до вмісту
Закордон

Польща · Посвідка на проживання

Карта поляка за польським корінням: як довести походження

Редакція «Закордон» · оновлено 18 липня 2026

Ключові факти

Хто може отримати Карту поляка і які умови?

Особи польського походження або що визнають себе приналежними до польського народу, які мешкають за межами Польщі та не мають польського громадянства чи постійного ВНЖ у Польщі

Умови отримання Карти поляка (всі умови обов'язкові): 1) задекларувати приналежність до польського народу та підписати відповідну декларацію перед консулом або воєводою; 2) знання польської мови на базовому рівні (спілкування, читання, письмо) та польських традицій і культури; 3) підтвердити польське коріння — польська національність або наявність хоча б одного батька, діда/бабусі, або двох прадідів польської національності — АБО надати довідку від польської або полонійної організації про активну діяльність на користь польської мови і культури протягом останніх 3 років; 4) заявити, що ні заявник, ні його предки не були репатрійовані з Польщі за угодами 1944–1957 рр. з радянськими республіками. Карта не видається: громадянам Польщі; особам з постійним ВНЖ або статусом довгострокового резидента ЄС у Польщі; особам без громадянства (апатридам). З лютого 2022 р. громадяни України можуть подавати заяву в Польщі у воєводів (не лише в консульствах).

Що робити, якщо документи, що підтверджують польське походження, втрачені або знищені?

Офіційної окремої процедури відновлення таких документів немає — заявник самостійно звертається до державних, церковних чи відомчих архівів за копіями/витягами. Якщо архівні документи неможливо отримати, є альтернативний шлях: довідка від польської чи полонійної організації про активну діяльність на користь польської мови й культури протягом останніх щонайменше 3 років.

Закон прямо перелічує типи прийнятних документів (польські документи, що посвідчують особу; акти цивільного стану чи їх відписи; метрики хрещення; документи про депортацію/ув'язнення з відміткою про польське походження; документи про реабілітацію депортованої особи з такою ж відміткою), а також альтернативний шлях через довідку польської/полонійної організації за 3 роки активної діяльності — якщо документального підтвердження походження отримати неможливо. Але єдиної офіційної інструкції 'що робити, якщо документи втрачені' (покроковий алгоритм звернення до конкретних архівів для громадян України) на сайтах gov.pl чи консульств не знайдено — практика зводиться до самостійного пошуку в державних архівах (Naczelna Dyrekcja Archiwów Państwowych, szukajwarchiwach.gov.pl), церковних/діецезіальних архівах або через IPN. Статус позначено 'draft', бо це узагальнення з тексту закону та довідкових джерел, а не окрема офіційно опублікована процедура — перевіряйте актуальний перелік і практику прийняття документів безпосередньо в консульстві чи воєводстві.

Ustawa z dnia 7 września 2007 r. o Karcie Polaka немає даних 18.07.2026
Скільки коштує оформлення Карти поляка?

0 PLN

Видача Карти поляка є безкоштовною — держмито не стягується. Однак можливі супутні витрати: нотаріальне засвідчення документів, переклади, консульські збори за окремі послуги (наприклад, оформлення безкоштовної річної польської візи для власника Карти). Рішення про грошову допомогу власнику Карти (świadczenie pieniężne) оформлюється за окремою заявою у воєводстві — збір 10 PLN.

Бабуся казала, що в родині були поляки, але жодного документа на руках немає? Це ще не привід відмовлятися від Карти поляка — закон визнає походження до прадідів включно, а якщо документів справді немає, є запасний шлях через підтверджену діяльність на користь польської культури. Розбираємо, що саме треба довести і де шукати докази.

Ця стаття доповнює «Карта поляка: що дає, хто може отримати і як оформити» — там про Карту загалом, тут — конкретно про те, як довести походження.

До якого коліна враховують предків

За Ustawa o Karcie Polaka, право на Карту через походження мають особи, у яких:

  • самі мають польську національність, або
  • щонайменше один із батьків чи дідусів/бабусь мав польську національність, або
  • двоє прадідів мали польську національність.

Тобто рахувати можна аж до прадідусів/прабабусь — але для цього покоління потрібні двоє, а не один; для батьків і дідусів/бабусь достатньо одного.

Джерело: Karta Polaka — informacje ogólne, Gov.pl.

Які документи приймають як доказ

Закон прямо перелічує типи документів, які підтверджують польське походження:

  1. Польські документи, що посвідчують особу (старі паспорти, посвідчення).
  2. Акти цивільного стану предка або їхні відписи — свідоцтва про народження, шлюб.
  3. Метрики хрещення — церковні книги парафій.
  4. Документи про депортацію чи ув’язнення з відміткою про польське походження.
  5. Документи про реабілітацію депортованої особи з такою ж відміткою.
  6. Довідки про проходження військової служби в польських військових формуваннях.

Якщо предок був репресований, депортований чи проходив через архіви НКВС/КДБ — саме там часто збереглася офіційна відмітка про національність, яка й потрібна консулу.

Що робити, якщо документи втрачені

Офіційного покрокового алгоритму «що робити, якщо документів немає» на gov.pl не опубліковано — на практиці варто перевірити:

  • Державні архіви Польщі — пошук метрик через szukajwarchiwach.gov.pl (включно з довоєнними актами з територій, що зараз в Україні).
  • Церковні (діецезіальні) архіви — метрики хрещення часто зберігаються саме в парафіях або їхніх діецезіальних архівах, а не в державних.
  • Інститут національної пам’яті (IPN) — якщо предок був репресований чи депортований, там можуть зберігатися справи з відміткою про національність.
  • Українські обласні архіви й ЗАГСи — для актів, виданих на території сучасної України до анексії/возз’єднання.

Якщо жодного документа знайти не вдалося — є альтернативний шлях: довідка від польської чи полонійної організації, яка підтверджує активну діяльність на користь польської мови й культури протягом щонайменше 3 останніх років (участь у заходах, членство в товаристві, тощо). Цей шлях замінює документальний доказ походження, але не звільняє від інших умов (мова, декларація приналежності).

Цей блок позначено як draft: закон описує альтернативний шлях і перелік прийнятних документів, але єдиної офіційної інструкції для громадян України з переліком конкретних архівів і покроковим процесом ми не знайшли — уточнюйте практику прийняття документів безпосередньо в консульстві чи воєводстві.

Мова, культура і співбесіда з консулом

Крім походження (або альтернативного 3-річного шляху через організацію), обов’язкові:

  • базовий рівень польської мови — говоріння, читання, письмо;
  • знання і дотримання польських традицій та звичаїв;
  • підписання декларації приналежності до польського народу.

Якщо в тебе немає формального сертифіката з мови, рівень оцінює консул під час особистої розмови (це ж стосується розмови з воєводою, якщо подаєш заяву вже в Польщі). Розмова охоплює базове спілкування польською і кілька питань про традиції й звичаї — офіційний хронометраж бесіди законом не встановлено.

Кого Карта не стосується

Карту не видають: громадянам Польщі; особам з постійним ВНЖ чи статусом довгострокового резидента ЄС у Польщі; особам без громадянства (апатридам); а також тим, чиї предки самі (чи вони особисто) були репатрійовані з Польщі за угодами 1944–1957 рр. з радянськими республіками.

Що робити далі

  1. Опитай родину і збери все, що є вдома — старі документи, фото документів, усні свідчення про прізвища й місця народження предків.
  2. Перевір метрики через szukajwarchiwach.gov.pl і, якщо предок міг бути репресований, — через IPN.
  3. Якщо метрики знайдено — замов засвідчену копію/витяг і переклад.
  4. Якщо документів немає — звернися до польської чи полонійної організації для довідки про активну діяльність (за 3 роки), якщо вона у тебе дійсно була.
  5. Подай заяву консулу (або воєводі, якщо вже в Польщі) разом із декларацією приналежності до польського народу — деталі й перелік заяв уточни в «Карта поляка: що дає, хто може отримати і як оформити».
  6. Отримавши Карту, розглянь наступний крок — «Громадянство Польщі через Карту поляка: найшвидший шлях».

Офіційне джерело: Karta Polaka — informacje ogólne, Gov.pl; текст закону — Ustawa z dnia 7 września 2007 r. o Karcie Polaka.