Перейти до вмісту
Закордон

Робота в Норвегії з колективним захистом: право на працю без окремого дозволу

Редакція «Закордон» Оновлено 13 липня 2026 Як ми перевіряємо

Ключові факти

  • Чи мають особи з колективним захистом в Норвегії право працювати?

    Так — право на роботу закладене у дозвіл на проживання, окремий дозвіл на роботу не потрібен

    Utlendingsdirektoratet (UDI)

    Дозвіл на проживання за колективним захистом автоматично надає право на роботу — це не окрема категорія дозволу на роботу, як для деяких інших мігрантів (наприклад, за трудовою пропозицією). Працювати можна з моменту отримання дозволу, без додаткової заявки до роботодавця.

Право на роботу — вбудоване у дозвіл на проживання

Особи, які отримали колективний захист в Норвегії, мають право працювати без окремого дозволу на роботу. На відміну від деяких інших категорій іноземців (наприклад, тих, хто в’їжджає за трудовою пропозицією), тут не потрібно окремо подавати заявку на дозвіл на роботу — право на працю є частиною самого дозволу на проживання.

Це означає:

  • можна почати шукати роботу і працювати одразу після отримання дозволу;
  • окрема “трудова” заявка до UDI не потрібна;
  • право на роботу діє протягом усього строку дії дозволу на проживання, включно з автоматичними продовженнями.

Практичні кроки при працевлаштуванні

  1. Підтвердження статусу. Роботодавцю потрібно показати документ про дозвіл на проживання за колективним захистом (лист UDI або цифрову версію статусу).
  2. D-номер (D-nummer). Для роботи, відкриття банківського рахунку і отримання зарплати знадобиться D-номер — тимчасовий ідентифікаційний номер, який присвоюється при реєстрації в Норвегії (аналог податкового ідентифікатора).
  3. Реєстрація зайнятості. У більшості випадків роботодавець самостійно повідомляє податкові органи (Skatteetaten) про новий трудовий договір — це стандартна процедура для будь-якого працівника в Норвегії, а не специфічна вимога для українців.

На що звернути увагу

  • Мінімальна зарплата в Норвегії не встановлена законодавчо на національному рівні — вона регулюється галузевими колективними угодами (tariffavtaler), тому рівень оплати варто перевіряти за конкретною галуззю.
  • Для деяких професій (медицина, будівництво, транспорт) можуть діяти додаткові вимоги щодо підтвердження кваліфікації чи мовного рівня — це стосується всіх іноземних працівників, незалежно від статусу захисту.
  • Норвезька мова (Norskkurs) не є формальною вимогою для права на роботу, але суттєво підвищує шанси на працевлаштування; безкоштовні курси для біженців організовують муніципалітети (kommune).

Корисні посилання